Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Нагода відновити особисте і сокровене спілку


Православні християни України продовжують звершувати через святу малу Чотиридесятницю – Різдвяний піст – шлях до свята Різдва Христового. За правилами Святої Церкви (Статутом або Уставом) в останні дні перед Різдвом, а саме – з 2 січня за новим стилем, піст стає більш суворим.

Та найбільшої суворості він набуває в день перед святом, 6 січня, коли за традицією віруючі не вживають їжі до появи на небі першої зірки. А коли ж вона з’явиться, – споживають кутю та пісні страви. І зірка ця є символом Віфлеємської зірки – зірки Різдва.

Але якою ж є мета посту? Пропонуємо до уваги читачів проповідь ієромонаха Симона (Ноеля) з Хрестовоздвиженського монастиря, що знаходиться в Бельгії. До друку її підготували співробітники прес-служби Макарівського вікаріатства, які відвідували цю обитель.

«Піст – це час духовного очищення і оновлення. Його мета – допомогти нам навчитися простоті; умалитися; віднайти смиренність, дитинність; стати убогими із сокрушенним серцем, здатними знову і знову переживати зворушення від почутого Слова Божого, такими, що приймають рану, якої завдає любов Отця, явлена у Христі, особливо у таїні Євхаристії – вершині та джерелі християнського життя.

Нам потрібно думати, перш за все, про інших людей, робити більше добрих справ, бути добрішими. Це очистить нас, переможе ту атмосферу егоїзму, в яку ми так часто занурені у повсякденному житті.

Ці добрі вчинки проллють на наші рани цілющий бальзам Божественної ніжності та благодаті.

У будь-якій формі піст є покликом до глибшого усвідомлення і визнання того, як часто ми не здатні віддати перевагу Богові перед усім іншим, наскільки часто ми обираємо свої звички, вподобання і всякого роду жадання замість щирої любові до слави Божої. Піст потрібний для того, аби посіяти у глибині нашого єства істинну жагу Бога. Наші релігійні бажання часто бувають поверховими, швидкоплинними, занадто пов’язаними з емоціями. Нам слід знайти у своєму серці камінь, скелю, з якої тече жива вода – ту «западину», яка зможе стати джерелом глибини та вірності. Тому не забуваймо: якщо Піст не супроводжується читанням Слова Божого, милосердям до людей та молитвою, він породжує тільки гординю.

Сподіваюся, що Піст стане для нас доброю нагодою відновити особисте і сокровенне спілкування з Богом, доклавши усіх зусиль для того, аби воно стало глибшим і повнішим. «Дивіться, не творіть милостині вашої перед людьми…, інакше не буде вам нагороди від Отця Небесного». В усіх наших вчинках, у милосерді до людей, у самозреченні й молитві єдино важливою є увага до Бога-Творця і через Нього – до творіння.

Зрештою, чи не це є істинною метою всілякої пісної аскези? Нагородою, обіцяною Христом у випадку, якщо ми проживемо Піст в такому дусі, про який Він говорить, стануть саме ті близькі стосунки з Отцем, що були таїною усього Ісусового життя.

Це дивовижна нагорода. І вона спонукає нас залишити усе й зосередитися на тому, що «єдине є на потребу». Цю коштовність ніхто не зможе у нас відібрати; і серце, звернене до Бога, буде там, де його скарб – тобто в славі Отця, явленій у людському житті, у житті всиновлених чад Божих, славі, що виповнила все наше єство у життя. Тож єдине, чого мені хочеться вам побажати: доброго Посту!».

Приєднуючись до цього побажання і продовжуючи духовне мандрування течією святого посту, бажаємо всім благодаті Божої на шляху до Різдва!

Прес-секретар Макарівського вікаріатства Київської єпархії
Української Православної Церкви,
депутат Макарівської районної
ради, архімандрит Філарет (Єгоров).

Tags: , ,

Залишити відповідь