Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

І живе «Калина» – в Калинивці


Тетяна Микитина – скромна, усміхнена. Та коли ви познайомитесь з нею ближче, то побачите, що за приємною зовнішністю, привітністю є ще й наполеглива, послідовна, мудра душа. Ця жінка – справжня господиня не тільки у своєму домі, але й у об’єднанні «Калина», що діє в селі Калинівка.

Сьогодні з нагоди 170-річчя села ми запросили до розмови Тетяну Петрівну і вона люб’язно погодилась розповісти про те, як стала головою ОСББ «Калина».

– Пані Тетяно, відколи Ви проживаєте в селі Калинівка?
– З 1985 року. Наразі – 31 рік, маю квартиру в одному з будинків, що навпроти молокозаводу, де працювала 13 років і лаборантом, і комірником, і в цеху морозива на глазурованих сирках, і просто робітницею. А коли 30 квітня 2003 року закрили підприємство, постало питання, як нам далі жити, тому що всі комунікації, які обслуговували не тільки завод, але й житлові будинки, де мешкають працівники, були перекриті.

А ми ж отримували від заводу і питну воду, і електроенергію нам подавали від нього, і опалення, і обслуговування каналізаційне мали…

– Що ж сталося потім?
– А тоді воду нам відразу почали подавати лише на три години. А що таке три години на добу для життєвих потреб сім’ї? Та й вода йшла з іржею, тому що застоювалась. Самі розумієте – люди були в розпачі: вчора мали роботу, а тепер залишились без неї, а, отже, й без грошей. Вчора були забезпечені всіма комунальними зручностями, ні в чому з них не були обділені, а тепер – навпаки…

Крім того, наші два будинки, розташовані в переліску, протягом двадцяти років не бачили ні капітального, ні поточного ремонту, дахове покриття протікало. Ми звернулись до ВУЖКГ, щоб взяли нас під своє «крило». Та отримали відмову. Суть її полягала в тому, що «такий тягар» ВУЖКГ на себе взяти не може.

– Ви запанікували тоді?
– Не зовсім. Зрозуміли, що у нас немає іншого виходу, як організувати своїми силами ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Пам’ятаю, деякі мешканці сиділи на лавках і просто міркували, як жити далі, а активні взялися до справи, тому що треба було вирішити всі питання до настання зими: зробити котельню, провести індивідуальне опалення, забезпечити водопостачання квартир…

То я приготувала листи-клопотання про потреби наших калинівців і понесла ті листи до організацій і установ району: голови райдержадміністрації, голови районної ради, Макарівського селищного голови, щоб допомогли нам у вирішенні проблем, що виникли.

osbb_kalyna1– Взагалі, люди відгукнулися на Ваш клич про створення ОСББ?
– Звичайно відгукнулися! З 60 квартир мешканці 52-х проголосували за об’єднання, тому що розуміли – поодинці нам просто не вижити. І вони побачили, коли ми ухвалювали рішення про створення об’єднання, що вже є проект на газопостачання (нам районна влада виділила на це кошти). Відгукнулись на наше прохання і РЕСівці (до речі, одна з перших організацій, яка допомогла нам) – поставили для нас окрему підстанцію побіля будинків.

– Отже, вислів «хто стукає, тому відчиняють» або як в Біблії – «просіть і дано вам буде» – повною мірою «спрацював»?
– Так! Взявши на себе таку місію – клопотатися про свою маленьку громаду, день починала й закінчувала візитами до відповідних інстанцій, багато писала звернень, прохань про допомогу. Довелось побувати й на прийомі безпосередньо у тодішнього голови Київської облдержадміністрації Анатолія Засухи, який порадив подати депутатський запит, щоб уладнати фінансові нюанси нашої справи. І такий запит надійшов від депутата нашого виборчого округу (тоді ще директора Макарівської середньої школи № 2) Марії Петрівни Мороз. Завдяки цьому були перераховані кошти для виготовлення проекту на газопостачання.

– Мешканці будинків вкладали власні кошти у вирішення проблем життєдіяльності?
– На всі інші проекти – так. Ми зібрали власні кошти для встановлення артезіанської свердловини і вже з 1 грудня почалося забезпечення водою всіх 60 квартир наших будинків, зробили автономне опалення.

– А коли було зареєстровано ОСББ?
– У березні 2004 року. Назвали наше об’єднання «Калина». На загальних установчих зборах мене обрали офіційним головою, затвердили заробітну плату (а до цього я просто була як «голова ініціативної групи» і працювала на громадських засадах, а «штаб» був у моїй квартирі). Затвердили посаду прибиральниці, різноробочого, двірника, бо раніше треба було всім по черзі прибирати біля сміттєвих баків.

– Хто Вам допомагав у процесі створення об’єднання?
– Насамперед, Іляна Кудрявцева, Юлія Дворецька, Ольга Герасименко, не без участі й нашого теперішнього депутата Макарівської селищної ради Галини Коваль. Ось такою була з перших днів, і такою залишилась донині моя група підтримки. З ними й продовжила разом почату роботу.

osbb_kalyna2– Як саме?
– Квартплата на той час була смішна – 37 копійок за квадратний метр. За такі кошти і перегорілої лампочки в під’їзді не заміниш… Перше, чому ми приділили увагу, – це економії коштів. Тож встановили всюди енергозберігаюче освітлення.

Замінили двері в під’їздах і у підвальних приміщеннях, тому що там був, як мовиться, «прохідний двір» і цим користувались бомжі, люди, «не чисті на руку». А крім того, зауважу, – поряд траса.

Щоб навести порядок, збирали внески з мешканців, поставили домофони, електронні ключі, тож чужа людина вже так запросто не проникне в будинок (маємо «гіркий досвід», коли вісім років тому протягом одного дня було пограбовано три квартири!). У нас тепер підвали замкнені, горища також. Для зручності мешканців поставили лавки біля під’їздів.

Є ігровий майданчик для дітей, місце для заняття спортом… У 2014 році прибрали всі телевізійні антени і перекрили два дахи на будинках, на що використали 170 тисяч гривень коштів, які ми накопичували. Робота зроблена з гарантією на 10 років. Ми всі дуже задоволені! Крім того, в кожній квартирі встановлено лічильники на воду, що дає змогу економити кошти.

– Чи користуються мешканці субсидіями?
– Звичайно! Я в усіх зібрала відповідні документи, здала на оформлення і тепер 19 квартир нашого ОСББ користуються субсидіями. Є у нас і ті, котрі віднесені до пільговиків. Про них теж піклуємось. А ще утримуємо 15 колодязів системи водовідведення (сам завод то працює, то не працює). Отож щороку чистимо їх вручну, бо в перший рік нашого «самостійного виживання» ми зіткнулись з тим, що каналізація була забита і під час січневих морозів позамерзала. Це додало нам клопоту, але й послужило наукою в майбутньому.

Щороку організовуємо суботники – прибираємо всю навколишню територію, фарбуємо споруди дитячого майданчика, огорожі, тощо.

– А як вирішилось питання з побутуючою проблемою сміття?
– У нас раніше було тільки два контейнери і обслуговування їх щотижня обходилось дуже дорого. Ми вирішили докупити контейнерів і тепер вивозимо сміття тричі на два місяці і при цьому платимо 1600 гривень. Крім того, відходи сортуються за кожним видом окремо.

– Як люди реагували на пропозицію сортування?
– Знаєте, люди самі по собі – різні: за звичками, характером, громадянською свідомістю. Тому й по-різному поставилися до такої справи. Щодо цього проводилась і проводиться виховна робота в індивідуальному порядку, на загальних зборах, щоб привчати декого бути справжнім хазяїном і берегти довкілля. Але є й незадоволені люди: не подобається, що роблю зауваження щодо порядку. Та його ж треба підтримувати всіма силами. А для цього треба мати в серці любов до навколишнього світу і повагу до оточуючих людей. Ви б побачили, як працює наш двірник – 82-річна жінка! – Антоніна Петрівна Фоменко. Якість її роботи – це приклад для інших, навіть не двірників, – з такою відповідальністю вона ставиться до виконання своїх обов’язків. Велика їй за це подяка і наше шанування!

– Ви мовили, що в групі підтримки маєте депутата Галину Коваль. Деталізуйте сказане.
– Вона дуже активна у вирішенні різних питань, проблем, планів. І порадить, і підкаже, і підтримає, коли треба. Вона – небайдужа людина, компетентна і товариська. Наразі, наприклад, стоїть питання про утеплення наших будинків. То Галина Миколаївна зважує всі «за» і «проти», обмірковує, яким чином допомогти.

– Хто ще допомагав Вам і допомагає?
– Добрим словом хочу згадати колишнього голову райдержадміністрації Анатолія Гербута та його заступника Віктора Соломенка, районного архітектора Володимира Карпця, депутата районної ради Миколу Шимоновича, наших селищних голів – Геннадія Здольника, Василя Шаравару, Олександра Іващенка. Маємо велику допомогу і взаєморозуміння з нинішнім очільником Макарова – Вадимом Токарем. Зауважу, що за його підтримки нам, вперше за 30 років з дня заселення будинків, заасфальтували прибудинкову територію центрального в’їзду, зроблено ямковий ремонт (який раніше ми робили своїми жіночими силами, бо чоловіків зосталося дуже мало!) Усім нашим помічникам щира подяка від нас!

– Відомо, що всякій роботі передує план?
– Все вирішуємо на загальних зборах членів ОСББ. Я подаю план, його обговорюємо всі разом і ухвалюємо до виконання, при цьому складається кошторис і видно, що ми можемо «подужати», а що – ні. Береться до уваги не тільки питання коштів, але й терміновості робіт.

– Чи звертались до Вас за досвідом мешканці з інших житлових багатоквартирних будинків Макарова і району?
– До мене приїжджали з сіл – Копилова, Бишева. Були з Макарова, де будинки по вулиці Проектна, 1 та «Поліський», з будинку, де проживають працівники поліції. Цікавились, розпитували про роботу і я з усіма ділюся досвідом, даю поради, бо знаю, наскільки це важлива справа – створення ОСББ.

Нам було непросто в цьому плані: ми були першими, а таким – завжди нелегко, адже починаєш з нуля. В селищі Кодра є ОСББ, але їздити до них на консультації і не з руки, і фінансово накладно, тому, порадившись зі своєю «групою підтримки», вирішили діяти самостійно.

В січні наступного року будемо звітувати перед членами об’єднання про виконану роботу, планувати на майбутнє, звичайно, враховуючи інтереси та потреби наших громадян.

– Успіхів Вам, Тетяно Петрівно, і всій Вашій маленькій громаді в наступаючому Новому році! Достатку в родинах, здоров’я і миру в Україні!

Спілкувалась Тетяна ЯСИНЕЦЬКА.

Tags: , , , , , , ,

Залишити відповідь