Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Світла пам`ять герою!


28 листопада 2016 року минуло 2 роки з дня трагічної загибелі нашого односельця Анатолія Сніжка. Його серце перестало битися 28 листопада 2014 року.

В результаті обстрілу в селі Нікішине  Шахтарського району Донецької області, Анатолій, рятуючи своїх побратимів, загинув від осколкових поранень. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, А.П.Сніжко нагороджений посмертно Орденом Мужності ІІІ ступеня.

… Мама втратила сина, дружина – чоловіка, донька – батька, друзі – вірного друга, Україна – справжнього патріота. Вшанувати пам’ять свого побратима приїхали бойові товариші з різних куточків України.

Зворушливо, зі сльозами на очах відбулася зустріч з рідними вбитого бійця.Хоч пройшло уже два роки, однак не перестає боліти мамине серце, не висихають очі від сліз у рідних Анатолія, не може прийняти та змиритися з цією втратою його молода дружина та єдина донечка.

Втішити маму, яка на війні втратила свого сина, підібрати потрібні слова, щоб дати надію дружині та донечці нелегко. Чи не єдина відрада для них – це добра згадка про Анатолія та приїзд побратимів, які вклоняються його світлій пам’яті. Ці мужні чоловіки, не приховуючи своїх сліз, схилили голови над могилою свого вірного бойового товариша.

Потім воїни відвідали школу в якій навчався А.П.Сніжко, вшанували його пам’ять хвилиною мовчання біля меморіальної дошки, яку відкрили на фасаді Соснівської загальноосвітньої школи і висловили щиру вдячність місцевій владі та громаді села за те, що увіковічили пам’ять героя – захисника України.

Воїни вибачались за те, що не змогли взяти участь в офіційній церемонії освячення та відкриття меморіальної дошки, оскільки на той час знаходились на місцях своєї дислокації в зоні АТО. Але тепер кожного року – 28 листопада – це місце стане для них місцем зустрічі, адже тут поховано їх вірного товариша, з яким вони ділили нелегкі будні солдатської служби і неоголошеної війни на Сході нашої країни.

– Спасибі за пам’ять про нашого побратима, здоров’я вам і вашим сім’ям, мирного неба і процвітання нашій Україні! – такими словами прощались товариші Анатолія.

… Не знайдеться слів, якими б можна було втішити величезне горе родини загиблого. Ми всі в жалобі схиляємо голови перед всіма синами України, котрі віддали свої життя за встановлення миру в державі. Зокрема, кожному з нас варто усвідомити, що поряд з нами, на нашій землі не лунають постріли тільки завдяки зусиллям наших солдатів та патріотів, таких, як Анатолій, котрі не дають терористичній чумі поширитися зі Сходу в глибину країни.

Слава Україні! Героям слава!

Юлія СТУПАК,
бібліотекар.
с.Соснівка.

Tags: , , ,

Залишити відповідь