Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Дай нам сили, дай любові, «Червона калино»!


А на калині китяги намиста.
Осінній вітер кружить і гойда…
Це час на спогади, на трохи пізній жаль,
Але також це час на мудру втіху.
Все повертається в невпиннім колобігу –
Весна і осінь, радість і печаль.
У сонці зводиться, пливе в обійми дню
В цей тихий жовтень, сповнений вогню.

Багата українська земля талантами, а найдорожчі перли – самобутні аматори рідної землі. «Червона калина» – таку поетичну українську назву, оспівану ще з давних – давен, має самодіяльний вокальний ансамбль. Ось уже 40 років радує своїм співом народний самодіяльний фольклорний ансамбль «Червона калина» нашого села Ситняки Макарівського району Київської області. Нема байдужих до пісні, яка звучить у їх виконанні. А звучить часто: на вечорницях, на святах. Жодного концерту, жодного огляду не було без «Червоної калини».

6 жовтня 1976 року – день заснування колективу. Довгий час учасники ансамблю були частими гостями у працівників ферм та полів сіл: Ситняки, Завалівка, Юрів, Копіївка, Рожів, Небелиця. Жодного святкового концерту не обійшлось без ансамблю «Червона калина».

Десятки грамот та листів подяки свідчать про високу майстерність та досконале виконання пісень. Колектив був учасником обласних оглядів-конкурсів, приймали участь у святкуванні Дня Києва 1987, 1988, 1989 років. «Червона калина» була учасником ІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості – 1987р., ІІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості – 1988р.; на святах народної творчості «День ремесел»; Республіканського свята українського фольклору, етнографії і народної творчості – складової частини Всесоюзного свята слов’янської писемності та культури. «Червона калина» стала лауреатом республіканського самодіяльного телевізійного конкурсу «Сонячні кларнети», який проходив 1986 року в м. Миронівка та 1988 року в м. Переяслав  – Хмельницький в музеї під відкритим небом. Приймали участь вони на святах народної пісні у музеї народної архітектури та побуту в с. Пирогово (з 1984 по 1989 рік).1995 року на обласному фольклорно – етнографічному конкурсі «Онуки полянські», присвяченому пам’яті видатного українського фольклориста-етнографа П.П.Чубинського, учасниками самодільного ансамблю «Червона калина» було відтворено фрагмент весільного обряду «Скривання молодої». Пісні самодіяльного ансамблю «Червона калина» звучали у радіопередачі «Золоті ключі». У грудні 1987 року по українському радіо звучала передача «Село без нареченої», в якій брали участь і жінки ансамблю «Червона калина». 1988 року на УТН «Вечірній вісник» по українському телебаченню була передача про ансамбль «Червона калина».

20 листопада 1990 року Постановою Київського обласного управління культури ансамблю «Червона калина» присвоєно звання «Народний самодіяльний фольклорний ансамбль». І ось уже 40 років співає, радує серце та душу цей колектив. Засновником та керівником ансамблю довгий час була Надія Володимирівна Поливач, яка працювала директором Ситняківського будинку культури. Зібрала подруг, близьких по духу і любові до народної пісні, та й заспівали.

Звучить пісня друга, третя…Ніби вплітають вони зорі у вінок радості і щастя, суму і неспокою життя. Із залу знову просять: « Заспівайте ще!» І знову постає в уяві слухачів старенька верба, що журбою схилилася над ставом, кетяги калини, що горять, немов любові жар, і та стежина, яку простелила доля вишитим рушником. І вже ми чуємо не жіночі голоси, а кришталеві солов’їні переливи.

Першими учасниками колективу були: Тетяна Василівна Йовенко, Галина Володимирівна Захарченко, яка прийняла естафету і зараз є керівником ансамблю і директором Ситняківського будинку культури, Раїса Іванівна Прокопенко, Ольга Василівна Ярошенко, Катерина Степанівна Карабчук, Катерина Макарівна Дворська, Тамара Миколаївна Першута, Ольга Петрівна Рубанчук, Ганна Дмитрівна Йовенко, Любов Василівна Наконечна, Марина Вікторівна Савченко, Галина Іванівна Токар, Галина Іванівна Бас, Лідія Іванівна Креницька, Ніна Петрівна Єрмак, Раїса Володимирівна Гудзевата. Багато жінок переїхали на нове місце проживання і тому вийшли зі складу ансамблю, але співати не перестали. Змінювалися і музичні керівники: Анатолій Іванович Заброда, Олександр Миколайович Прокопенко, Михайло Олександрович Федорович. Так склалася і моя доля, що після закінчення Харківського інституту культури приїхала працювати художнім керівником у село Ситняки і закохалася у спів жіночок «Червоної калини».

Пройшов час, життєві дорогі розходяться, але ти розумієш, що та любов – єдина. Разом з ансамблем «Червона калина» 12 листопада відзначали 40-річчя заснування колективу звітним концертом. «Калина…» , наче не мала тих літ, зовсім по-молодому виводила «Зозулю», підхоплювала «Ой за мостом», притопувала «Ой гоп чи-ки..», веселила жартами знаменитого «Базару». Щиро дякували оплесками за виконання глядачі. З нагоди свята сільський голова Романенко Олександр Олександрович вручив подяки, квіти і подарунки та побажав учасникам колективу міцного здоров’я, благополуччя, успіхів та впевненості у дні прийдешньому. З вітальним словом, щирими побажаннями приєдналися до поздоровлень та вручили подяку, квіти і подарунок ансамблю «Червона калина» Ліна Леонідівна Факторович – завідувач сектору культури, національностей та релігій Макарівської райдержадміністрації та Зінаїда Михайлівна Божок – головний спеціаліст відділу.

Минають дні, роки, змінюються люди, на зміну одним поколінням приходять інші зі своїми смаками й уподобаннями. А народна пісня залишається, даруючи свою красу та неповторність.

Звучи народне пісне, злітай над негараздами та злом. Лише добро, любов буде вічно. «Потрібно мати пам’ять до своїх пісень, переданих матерями, бо пісня завжди згуртовувала, здружувала людей у найтяжчі роки, ділила радість і смуток, робить нас духовно багатими», – говорив славетний Василь Скуратівський.

Катерина Йовенко

Tags: , ,

Залишити відповідь