Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

Вибори – не для всіх?


Незабаром на кожного українця чекає чи не найголовніша для держави й народу подія – вибори до місцевих рад. Нові сподівання, волевиявлення, яке чинитимуть українці за покликом серця чи схожістю поглядів. Та чи кожен з виборців зможе віддати свій голос за бажаного кандидата?

Згідно з новим ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «Про місцеві вибори» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 37-38, ст.366){Із змінами, внесеними згідно із Законом № 676-VIII від 04.09.2015}, право вчинити волевиявлення «мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України…». Стаття 70 Конституції України зазначає, що «право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.» Тобто, здавалося б, ніяких обмежень не може існувати. Але насправді люди з особливими потребами щоразу стикаються з проблемою волевиявлення на виборах, що, знову ж таки недопустиме в країнах ЄС.

В тому ж Законі «Про місцеві вибори» знаходимо статтю 78, про людей з особливими потребами. Цитую: «Виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця.»

Що випливає з виділених слів? Те, що до людини, звісно, можуть прийти, і підсунути злощасний бюлетень, коли вона не те, що голосувати, з ліжка піднятися не може. Однак, завважте, що у статті 78 немає ні слова про людей із вадами зору. За статистикою, в Україні наразі мешкає близько 70 тисяч незрячих людей, але, за неофіційними даними, їх у три рази більше. Та і 70 тисяч – теж багато, наприклад, це населення міста Кам’янець-Подільський. Питання саме ловить вас за руку: чи ж незрячі не такі ж громадяни?

Часто люди з вадами зору бувають несправедливо відкинутими за межі соціуму через свою проблему. Навіть попри те, що вони цьому ж гидкому й безсердечному соціуму приносять величезну користь (одразу згадується сюжет «ТСН» про незрячих чоловіків, що в холодну пору року працюють без опалення, дбайливо виготовляючи прищепки для вимогливих господинь). Таких людей мав би захищати Закон, та, як бачимо, на прикладі з виборами, про них лаконічно змовчали… А замовчування проблеми, як знаємо, ніколи не приводило до її вирішення, тільки поглиблюючи становище. Як на мене, в цьому випадку могли би зарадити, наприклад, бюлетені зі шрифтом Браеля, чи трафаретки на весь бюлетень. Однак, такі питання мають вирішуватися на рівні Верховної Ради. А поки ж більшість людей із вадами зору через таку перепону можуть взагалі не здійснити законного (!) волевиявлення.

Юлія Звєрькова.

Залишити відповідь