Go to ...

Макарівські вісті

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати». Оноре де Бальзак.

RSS Feed

«Діяти, щоб змінити країну!»


Ці слова за кредо взяв собі молодий кандидат в депутати районної ради Сергій Богаченко. «М. в.» вирішили поспілкуватися з Сергієм, дізнатись детальніше про його цілі, прагнення та плани на майбутнє.

– Відомо, що Ви перебували у зоні проведення антитерористичної операції. Розкажіть, як на передовій? 

– Перші місяці, доки я був у зоні проведення АТО, не усвідомлював до кінця, як і решта бійців, що там діється. Мирне життя, до якого звик, змінилося на постійне напружене чекання підступів та обстрілів ворога, ці нові умови вражали. Однак, всі горіли бажанням захистити Батьківщину. І з часом ми звикли до життя на передовій.

– Як відреагували Ваші батьки на прагнення сина захищати Україну?

– Вони знали про мій намір, адже я збирався піти добровольцем ще до моєї мобілізації. Батько, звісно, підтримував, а мама намагалася відговорити. Та скажу одне: навіть попри усі труднощі, що ставали на шляху, я не шкодував про свій вчинок.

– Як часто отримували допомогу від волонтерів?

– Оскільки життю волонтерів могла загрожувати небезпека, їх не пускали безпосередньо до нас. Та всі небайдужі передавали допомогу в штаб батальйону. Зокрема, мені відомо про жінок з Кривого Рогу, що забезпечували нас їжею та одягом, за що хочу їм подякувати.

– Чи спілкувалися з місцевим населенням?

– Коли у більш спокійний час виходили в найближчі села, звісно, зустрічали місцевих. Одні співчували й розпитували про те, чи все у нас гаразд, інші ж зневажали, називаючи «сепаратюгами». Але і їх я намагався зрозуміти, адже вони, можливо, втратили все через обстріли, їх будинки зруйновані, а вони самі залишилися між двох вогнів.

– Які враження після повернення з АТО?

– Вражає, що майже всі зараз думають про інше, здавалося, всі забули про події на Сході, а там вмирають наші співвітчизники і з цим необхідно щось робити. Хочу закликати всіх не бути байдужими, адже ми живемо у одній країні! Хлопці й справді захищають мирних жителів України і потребують хоча б моральної підтримки з боку співвітчизників.

– Які проблеми бачите в районі і області? Що хотіли би змінити?

– Одна з найактуальніших на сьогодні проблем, як на мене – несанкціоноване вивезення сміття і засмічення природи Макарівщини. Думаю, з цим потрібно боротися якнайшвидше, адже відходи не лише забруднюють довкілля, але й повільно шкодять нашому організму. До того ж, з естетичної точки зору, розкидані по Макарову пакети зі сміттям постійно наштовхують на питання: в яку Європу нам іти, якщо ми навіть прибрати за собою нормально не можемо? Інша проблема – очисні споруди. Всім відомо, що це проблема масштабна і терміново потрібно робити реконструкцію очисних споруд. Ще одна актуальна проблема сьогодення – питна вода, треба вирішити питання її очистки, щоб мешканці вживали безпечну питну воду. Оскільки неочищена вода призводить до певних захворювань, а нам потрібна здорова нація! Здорове населення! Також мене турбує проблема харчування і опалення дитячих садків та шкіл і не лише Макарова, це проблема всього району. Підростаюче покоління має формуватися у відповідних умовах, а якщо дітлахи у зимовий період пропускають навчання, бо їм холодно у класах, про яке гідне майбутнє нашої країни тоді говорити? Я також радий, що є люди з кола моїх однодумців, з якими можна зробити більше. Хоч я відносно молодий, але думаю, що свіжий погляд на речі давно потрібен районові, й буду намагатися втілити плани в життя.

Спілкувалася Юлія Звєрькова.

Tags: , ,

Залишити відповідь